Вінчання відбулося за присутності доньки Ганської Анни, Гастава Олізара і графа Жоржа Мнішека. Подружжя уклало шлюб після багаторічного очікування: чоловік Евеліни, Венцеслав Ганський, помер 1841 року, але через різні обставини парі довелося чекати ще дев'ять років.
Листування й знайомство
Історія почалася 1832 року, коли Бальзак отримав листа з Одеси, підписаного загадковим ім'ям «Іноземка». Його авторкою була заможна польська поміщиця Евеліна Ганська, яка володіла маєтком поблизу Бердичева. Вона написала письменникові з приводу його роману «Тридцятирічна жінка».
Між ними зав'язалося листування, згодом вони зустрілися у Швейцарії й закохалися. Поки Ганська була заміжньою, одружитися вони не могли. Після смерті її чоловіка пара бачилася у Швейцарії, Відні, Дрездені та Санкт-Петербурзі.
Подорожі Україною
Бальзак двічі їздив в Україну: від вересня 1847 до січня 1848 року та від кінця 1849-го до квітня 1850 року. Значну частину цього часу він провів у селі Верхівня на Житомирщині, в маєтку Ганських. Також письменник бував у Бердичеві, Києві та Вишнівці на Тернопільщині.
Українська природа справила на нього сильне враження, особливо родючі землі й безкраї поля. Про них він писав:
Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії Купера. Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного грунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше.
Разом із Ганською він відвідав Київ, який назвав «Північним Римом» і «татарським містом з трьомастами церквами». Свої враження від столиці письменник описав у листі до Лори де Сюрвіль.
