Про це заявила аналітикиня та керівниця з комунікацій Ukraine Facility Platform Марія Цатурян, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ZN.UA. За її словами, одним із головних бар'єрів лишається боргова криза на енергоринку, обсяг якої вже перевищує 2 млрд євро.
Для залучення приватного капіталу, наголосила вона, треба не лише погасити накопичену заборгованість, а й зупинити появу нових боргів та забезпечити покриття різниці, коли тарифи встановлюють нижчими за собівартість.
«Поки борги зростають, інвестор не повірить, що йому заплатять, і будуватиме генерацію лише для себе»
Другим системним бар'єром Цатурян назвала збереження ручного контролю над енергоринком. У межах євроінтеграції Україна вже взяла зобов'язання щодо незалежності НКРЕКП, об'єднання ринків з ЄС та поступової відмови від ручного регулювання цін.
За словами аналітикині, саме ці реформи позбавляють державу можливості вручну розподіляти гроші й доступ до ринку, а отже, послаблювати систему в тривалій перспективі. На її думку, без вирішення боргової проблеми та переходу до передбачуваних ринкових правил бізнес не матиме достатніх стимулів вкладати кошти в генерацію, потрібну для децентралізації енергосистеми.
Заклик ICC Ukraine
Нещодавно ICC Ukraine повторно звернулася до НКРЕКП із закликом установити максимальні прайс-кепи на рівні 18 000 грн/МВт·год і поступово наближати механізм ціноутворення до принципів енергоринку ЄС.
В організації наголошували, що залежність дохідності нової маневрової генерації від адміністративних рішень щодо цінової межі підвищує регуляторні ризики й ускладнює залучення приватного капіталу.
