Про це агенції Reuters розповів віцеадмірал Томас Даум. За його словами, бригада, яку мають повністю розгорнути наступного року, також збиратиме дані про російські та білоруські військові випромінювачі й радіолокаційні системи. Ці відомості використають для оновлення баз даних радіоелектронної боротьби німецьких та союзних військ.
«Якщо щось трапиться, ці підрозділи це виявлять»
Так сказав Даум. За його словами, дані вноситимуть до баз, які повідомлять усі системи, якщо на білоруському боці з'явиться новий радар.
Російську діяльність у деяких частинах Європи Даум описав як «другу фазу, де намір полягає у тому, щоб завдати шкоди». Водночас вона поки не досягає рівня збройного конфлікту. Кіберінформаційна сфера, за його словами, ще не перебуває у стані війни, але це вже не мир. Попередній етап, на його думку, був зосереджений на прихованому проникненні у західні мережі через кібератаки та на встановленні плацдармів усередині систем.
У серпні уряд Німеччини схвалив заходи, які ще має ухвалити парламент. Вони мають надати розвідувальним службам нові повноваження для злому комунікацій та зриву операцій іноземних супротивників. Німецькі посадовці пояснюють це зростанням загрози кібератак і гібридних атак.
Нині німецькі війська випробовують у Литві системи радіоелектронної боротьби: засоби виявлення безпілотників, перехоплювачі сигналів, глушилки та датчики для передачі даних з поля бою віддаленим аналітикам.
За словами Патріка Єшке, який очолює центр кіберінновацій Бундесверу, до повномасштабної війни в Україні військові ледве могли переконати комерційні компанії постачати такі системи. Тепер завдання полягає у виборі найперспективніших технологій із потоку пропозицій.
Даум зазначив, що останніми десятиліттями Німеччина не вкладала багато грошей у нові можливості, бо була зосереджена на місіях за кордоном, зокрема в Афганістані.
