Про це пише оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус. За його даними, Кушнер хоче, щоб переговори про припинення вогню в Україні відбувалися одночасно з обговоренням ширших домовленостей щодо післявоєнної безпеки Європи.
Як розповів чиновник, обізнаний з перебігом переговорів, Кушнер орієнтується на модель Ради НАТО – Росія. Він сподівається, що в разі прогресу на переговорах в Абу-Дабі вдасться перейти до ширшого багатостороннього формату за безпосередньої участі європейських держав.
За наявною інформацією, Володимир Путін із ентузіазмом сприйняв ідею загальноєвропейського плану безпеки під час зустрічі зі Стівом Віткоффом 21 жовтня в Санкт-Петербурзі. Кушнер долучився до розмови через відеозв'язок. Після зустрічі з російським представником Кирилом Дмитрієвим у Білому домі Дональд Трамп заявив про наближення масштабної угоди, яка стосуватиметься не лише України, а й усієї Європи.
Позиція європейських союзників
Європейські чиновники підтвердили готовність до діалогу з Росією, але наголосили, що домовленості про нову архітектуру безпеки можливі лише після припинення вогню в Україні.
Представник однієї з країн, близьких до США, зазначив, що обидва процеси можуть тривати паралельно, проте мирна угода щодо України має передувати домовленостям про європейську безпеку. Інший високопосадовець визнав, що пропозиція Кушнера несе ризики для Європи, але участь у переговорах дозволить європейським країнам впливати на їхній перебіг. За його словами, серед провідних європейських держав існує широка згода: спершу перемир'я в Україні, а потім переговори з Москвою про майбутню систему безпеки.
Реакція Києва
Президент Володимир Зеленський 7 листопада застеріг адміністрацію Трампа від поспішних домовленостей із Росією щодо європейської безпеки. За його словами, такий план може бути небезпечним, оскільки Москва поки не демонструє готовності завершити війну.
Сам Ігнатіус також вважає заяви Трампа про близькість масштабної угоди передчасними з огляду на позицію європейських чиновників.
