Позицію Будапешта Аніта Орбан озвучила у Вільнюсі, про це пише LRT. За її словами, Угорщина не погоджується на жодне пришвидшення переговорного процесу.
«Ми не вважаємо це реалістичним. Ми рішуче підтримуємо процес, що ґрунтується на заслугах, і, на мою думку, у цьому питанні ми згодні з Литвою», — підкреслила Орбан.
Вона також відкинула ідею особливих умов для Києва і наголосила, що жоден кандидат не повинен отримувати винятків. «Кожна країна має пройти ту саму процедуру, яку пройшли ми. Ми також не підтримуємо жодного прискореного вступу», — сказала очільниця угорського МЗС.
Водночас Орбан визнала прогрес українських реформ: Київ, за її оцінкою, досяг вагомих результатів і вже відкрив чотири з шести переговорних напрямків. Цей поступ вона пов'язала з потеплінням двосторонніх відносин, зокрема з угодою про захист прав угорської національної меншини на Закарпатті.
Позиція Литви
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс оцінює терміни інакше. «Ми більш оптимістично ставимося до термінів. Ми вважаємо, що цільову дату можна і потрібно встановити», — заявив він.
Будріс переконаний, що завершити всі процедури до 2030 року теоретично ще можливо. Для цього Київ має швидко проводити реформи, а Брюссель без зволікань проходити необхідні етапи.
Контекст
3 листопада Угорщина відмовилася погодити результати скринінгу за кластерами 4 і 5 — двома останніми переговорними кластерами, які ще не відкриті для України.
За даними Politico, Єврокомісія готує окремі дорожні карти вступу для України, Чорногорії, Молдови та Албанії. У них мають прописати конкретні реформи й орієнтовні терміни завершення переговорних кластерів.
