Новий порядок визначає постанова Кабміну №1328, текст якої урядова сторона оприлюднила 26 жовтня. Для критично важливих установ у сфері ОПК, визначених Міноборони, а також для окремих підприємств паливно-енергетичного комплексу і їхніх підрядників стандартний граничний рівень бронювання становитиме 95% військовозобов’язаних працівників.
У виняткових випадках Міноборони або Міненерго можуть погодити більшу квоту з урахуванням рекомендацій Координаційного центру. До переліку входять і українські виробники трансформаторного обладнання, якщо вони виконують роботи, постачають обладнання чи надають послуги для стабільної роботи об’єднаної енергетичної та газотранспортної систем.
Постанова окремо передбачає бронювання всіх військовозобов’язаних, безпосередньо залучених до виробничих процесів таких установ. Якщо потрібно забронювати понад 95% працівників, підприємство має обґрунтувати потребу.
Квоти для інших підприємств
Для критично важливих підприємств поза цими категоріями загальне правило — бронювання до 50% військовозобов’язаних працівників. Більшу квоту може встановити державний орган, який надав статус критично важливого, з урахуванням рекомендацій Центру.
Для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги ліміт становить до 50% працівників, безпосередньо залучених до одного проєкту, але не більше семи осіб. Якщо в проєкті працює понад сім військовозобов’язаних, можна забронювати більше, проте в межах 50%; потрібне рішення державного секретаря Кабміну.
Роль Координаційного центру
Центр стане консультативно-дорадчим органом при Кабміні. Він аналізуватиме проблеми бронювання, узгоджуватиме галузеві та регіональні критерії критичності, розглядатиме пропозиції щодо збільшення квот і давати рекомендації щодо надання чи скасування статусу. Співголовами визначені заступники міністрів економіки та оборони, до роботи залучатимуть представників Мінцифри, МВС, Міненерго, Генштабу, СБУ та розвідувальних органів.
Остаточне рішення про критичність ухвалює профільний орган, а не Центр. Рекомендації мають надаватися не пізніше ніж за місяць, а в разі невідкладної потреби — за сім робочих днів. Центр може відмовити в розгляді пропозиції, якщо виявить систематичні порушення військового обліку: два або більше підтверджених випадків за 12 місяців чи притягнення керівника до адміністративної відповідальності.
Критерії критичності
Критично важливими можуть бути підприємства, зупинення або суттєве скорочення роботи яких через мобілізацію зашкодить обороноздатності, критичній інфраструктурі, життєзабезпеченню населення чи макрофінансовій стійкості. Відповідність мають підтверджувати перевірювані показники.
Державні органи й обласні військові адміністрації мають упродовж десяти днів переглянути галузеві та регіональні критерії, а потім перевірити підприємства, що отримали статус. Якщо критерій виключать, рішення про критичність можуть скасувати, проте сам перегляд не означає автоматичного скасування всіх статусів.
Раніше, 12 жовтня, обговорювали проєкт зі зниженням бронювання для ОПК та енергетики до 85%, а для частини комунальних підприємств до 60%. 16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив перегляд стовідсоткового бронювання тим, що деякі підприємства бронювали працівників, не залучених до критичної роботи.
