Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на обізнаних співрозмовників. За їхніми словами, китайські дипломати вимагають максимальної передбачуваності: захід має зводитися до зачитування заздалегідь схвалених текстів без спонтанних дебатів.
Команда Трампа, навпаки, виступає проти суворих рамок. Американська сторона хоче живого обговорення, а не виголошення заготовлених промов на полях форуму АТЕС. Саміт заплановано на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені. Через розбіжності щодо регламенту й порядку денного виникають сумніви, чи переговори взагалі відбудуться.
Ядерне питання
Ще одна складність пов’язана із заявами Трампа про намір порушити тему денуклеаризації та обмеження атомних сил. Ядерний потенціал КНР стрімко зростає, але все ще помітно поступається арсеналам США та Росії, тому Пекін уникає таких дискусій.
Журналісти WSJ зазначають, що згода на тристоронній діалог у цій сфері могла б закріпити за Китаєм статус військово слабшої держави. Для Сі Цзіньпіна, за керівництва якого відбулося найбільше в історії країни розширення ядерних сил, це неприйнятно. Один із китайських посадовців прямо сказав, що КНР відмовиться від такої участі.
Розрахунки Москви і Пекіна
Пропозиція Путіна щодо тристоронніх переговорів мала на меті скористатися певним пом’якшенням стосунків із Трампом. Залучивши Китай, Москва розраховувала зафіксувати мир в Україні на власних умовах в обхід позиції Києва.
Представник китайської влади повідомив, що Пекін загалом допускає зустріч трьох лідерів, але лише за умови детального попереднього опрацювання всіх заяв і текстів, що гарантувало б чіткий сценарій і прогнозований результат. Якщо цього не вдасться досягти, КНР віддасть перевагу окремим двостороннім зустрічам. За словами співрозмовника, Китай не проти торкнутися питання України під час саміту.
Джерела, близькі до пекінських урядових кіл, стверджують, що Сі Цзіньпін прагне насамперед зовнішніх бонусів: яскравого кадру «історичної події», офіційних заяв і пропагандистського ефекту.
Раніше Трамп і Путін висловили зацікавленість у тристоронньому саміті із Сі Цзіньпіном у Шеньчжені під час АТЕС. Ініціатива належить Москві, яка прагне відновити міжнародний статус і домогтися рішень за зразком Ялтинської конференції 1945 року. Пекін поки не підтвердив готовність до такого формату.



