В інтерв'ю РБК-Україна Володимир Єльченко, який раніше був послом України в США та при ООН, а нині є експертом Фундації Пилипа Орлика, сказав, що жовтневі кроки Дональда Трампа щодо Росії навряд чи зміцнили позиції республіканців. За його словами, експерти, які спостерігають за ситуацією на місцях, одностайно прогнозують втрату партією більшості в Палаті представників, а можливо й у Сенаті.
Єльченко послався на опитування останніх місяців: серед прихильників Республіканської партії до Росії добре ставляться 2–4%, до України — від 50 до 70%.
Що може змінитися в Конгресі
Дипломат застеріг від надмірного оптимізму в короткостроковій перспективі: новий склад Конгресу почне роботу лише на початку січня, а в зовнішній політиці повноважень у президента значно більше. Водночас Конгрес може впливати на бюджет, розпочинати розслідування діяльності Трампа та ухвалювати закони.
Серед можливих кроків він назвав повернення до законопроєкту Ліндсі Грема про санкції, а також нові пакети військової допомоги й додаткове фінансування для України. На його думку, Трампу доведеться значно уважніше прислухатися до Конгресу. Якби президент наклав вето на закон, для його подолання потрібні дві третини голосів, а нинішній склад Конгресу цього забезпечити не може.
Відсутність посла США в Україні, за словами Єльченка, не паралізує роботу посольства, але обмежує зустрічі на найвищому рівні. Якщо Трамп після виборів звинуватить у поразці Україну, Києву, на його думку, слід реагувати спокійно та наголошувати, що країна поважає вибір американців.
Європа, Глобальний Південь і ООН
Єльченко заявив, що жодних справжніх переговорів зараз немає: вони можливі лише після припинення вогню, а гуманітарні питання, як-от обмін полоненими чи ситуація в Олешках, вирішують технічні канали. Масові протести у Франції, Німеччині, Італії та Іспанії відволікають європейських політиків від війни, проте, за його словами, можуть посилити розуміння російського впливу.
Гарантією збереження фінансування від ЄС він назвав виконання Україною взятих зобов'язань і реформ. Плану Б, за його словами, немає.
Щодо ООН Єльченко розповів про ініціативу заморозити повноваження російської делегації через те, що Росія в грудні 1991 року не пройшла процедуру вступу. Для цього потрібен колективний лист до голови Генасамблеї ООН від України або групи країн. Як приклад він згадав Угорщину 1956 року, повноваження делегації якої були заморожені майже на три роки. Фундація Пилипа Орлика вже відвідала кілька країн, щоб заручитися підтримкою.
Також він навів приклад Південно-Африканської Республіки, яка цього року вперше проголосувала в ООН за українську резолюцію, і пов'язав це з роботою посла Олександра Щерби. Вибір нового генсека ООН, за його оцінкою, нічого не змінить для цього процесу.
