Про випадок пише Popular Science. Двоє поневолених людей працювали на тютюновій плантації неподалік Лебанона й почули незвичайний стукіт дощу по листю. Вода була темно-червона, а на рослини падали невеликі шматочки, схожі на м’ясо та жир. Свідки віднесли листя до помешкання власника плантації, а той розповів про подію сусідам.
Зразки речовини передали доктору Жерару Троосту, відомому досліднику природничої історії та колекціонеру. Відкривши пакунок, він відчув різкий запах гнилої органіки й дійшов висновку про тваринне походження речовини.
«Немає сумніву, що ця речовина є матерією тваринного походження і належить нашій планеті»
Так зазначив Троост. Вільям Купер, який приїхав на місце, описав ділянку, де впали рештки: приблизно 37–55 метрів завширшки та 550–730 метрів завдовжки. За його словами, запах був настільки неприємним, що забруднював повітря навколо.
Результати дослідження опублікував American Journal of Science. Троост припустив, що сильний вітер міг підхопити частину тіла тварини, яка розкладалася, і занести її в хмару, звідки рештки випали разом із дощем. Це була лише гіпотеза, а не доведений механізм.
Тло подій
Подія сталася в штатах, де існувало рабство. У серпні 1831 року поневолений проповідник Нат Тернер очолив повстання, під час якого він і його послідовники вбили 55 білих людей. У відповідь місцеві загони й озброєні натовпи вбивали поневолених та вільних темношкірих мешканців, їхня точна кількість невідома. Перед повстанням Тернер розповідав про видіння вогнів у небі та краплі крові на кукурудзі.
Тому звістка 1841 року викликала страхи й релігійні тлумачення. Частина жителів півдня побоювалася нового повстання, а дехто на півночі вбачав у зливі попередження про жорстокість рабства. Згодом з’явилася версія, що історію вигадали двоє поневолених, які першими розповіли про побачене, проте в грудні 1841 року її піддав критиці The Western Journal of Medicine and Surgery. Що саме сталося, не з’ясовано.
Як пояснюють подібні явища
Науковці вважають, що падіння м’яса та червоний дощ можуть мати різне походження. Шторм або смерч здатен підхопити рештки тварин і скинути їх деінде, а птахи-падальники можуть губити частини туш у польоті. Схожими механізмами пояснюють випадки, коли після буревіїв падали риби, жаби чи комахи.
Червоний колір дощу не обов’язково означає кров: воду можуть забарвлювати пил, пісок або мікроскопічні організми. У 2001 році в індійському штаті Керала під час мусонів періодично йшов червоний дощ. У зразках знайшли частинки, схожі на спори водоростей, а інша група дослідників пов’язувала явище з пилом із Західної Азії. Гіпотеза про позаземне походження частинок після руйнування комети не здобула широкого визнання.
Дослідник історичних повідомлень про криваві дощі Патрік Маккефферті зазначає, що давні люди часто сприймали незрозумілі явища як послання богів. Дослідник Том Максвелл підсумував, що перед незрозумілим іноді найдоречніша відповідь: «Я не знаю».
