У ніч проти 27 жовтня Росія атакувала Київ 16 балістичними ракетами. Під час другої хвилі ударів пошкоджень зазнав Південний міст, яким рухається і метро. Транспорт на мосту зупинили, фахівці оцінюють стан конструкцій, пише BBC News Україна.
За даними КМДА, пошкоджені елементи залізобетонної прогонової будови, автомобільні проїзди, конструкції метрополітену та інженерні комунікації. Основні кабельні мережі електропостачання, сигналізації та зв’язку метро відновили, рух поїздів повернули між станціями «Осокорки» і «Червоний Хутір». Остаточні висновки зроблять після обстежень: науково-дослідні установи проводять динамічні випробування, геодезичний контроль деформацій і перевірочні розрахунки.
Південний міст почали проєктувати 1983 року, а в експлуатацію ввели наприкінці 1990-го. Він сполучає лівобережні райони з правобережними Видубичами. За словами експерта, залученого до обстеження київських мостів, окремі пошкодження не обов’язково руйнують усю споруду, а наслідки залежать від місця влучання, характеру пошкоджень і масштабів повторних атак.
Чому понтони не замінять мости
Уряд запропонував резервні маршрути через Дніпро: понтонні переправи та насипні дамби. У середині жовтня міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявляв, що їх будівництво може тривати до трьох місяців, а пропускна спроможність має становити щонайменше половину від наявних мостів. Експерти сумніваються, що цього можна досягти.
Понтонна переправа має обмеження щодо навантаження та швидкості руху, а за довгих черг не компенсуватиме втрату мосту. Потрібні також під’їзні дороги, з’їзди та місця для розподілу потоків. Додаткові питання викликають важкі вантажівки, громадський транспорт і робота взимку, яка потребуватиме окремих технічних рішень та постійного обслуговування.
Альтернативи
Влада розглядає також насипні дамби та дебаркадери — плавучі платформи. За оцінкою експерта з державного управління у сфері містобудування Віктора Глеби, вони могли б стати варіантом переправ між берегами та островами Дніпра. Проте в Україні нині не виробляють відповідні залізобетонні плавучі конструкції, а ускладнюють справу доступність металу та потреба в спеціалізованих командах.
В уряді обговорювали й тунель під Дніпром, але це складний і ресурсомісткий проєкт, який не можна швидко реалізувати як тимчасове рішення. Для збереження функціональності аварійного мосту Метро використовують спеціальні підпірні конструкції.
27 жовтня Рада оборони Києва розглянула проєкт комбінованих водних переправ і будівництво під’їзних шляхів. Як повідомив міський голова Віталій Кличко, ініціатива належить державі, а Кабмін уже ухвалив постанову. Місця визначатиме військове командування, погоджуватиме, зокрема, Київська міська військова адміністрація. Місто має передбачити на проєкт 1 млрд грн. Конкретні локації не розголошують із міркувань безпеки.
