Про це народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, розповів в інтерв'ю РБК-Україна. За його словами, профільний комітет провів закриті засідання за участю представників Генерального штабу, Міністерства оборони та командування Сухопутних військ, де розглядали стан мобілізації та проблеми, які потребують вирішення.
Веніславський пояснив, що потрібний кількісний показник уже понад рік тримається приблизно на рівні 30 тисяч осіб на місяць. Проте серед них була чимала частина людей, які через вік або стан здоров'я не могли виконувати бойові завдання. Посилення контролю за військово-лікарськими комісіями та їхньої відповідальності вже вплинуло на склад мобілізованих.
Частка придатних до військової служби та виконання бойових завдань зростає. Відповідно, частка тих, хто може бути залучений лише до виконання завдань у тилу чи в підрозділах забезпечення, знижується, — наголосив Веніславський.
Нових системних труднощів у мобілізації наразі немає, додав він. Колишні проблеми залишаються, але Генеральний штаб отримує потрібну кількість людей завдяки кращій якості ресурсу.
Менше конфліктів із ТЦК
За оцінкою депутата, ситуація з конфліктами під час мобілізаційних заходів покращилася, зокрема завдяки залученню додаткових структур до контролю за ними. Він заявив, що випадки так званої «бусифікації» практично зійшли нанівець. До заходів залучені й військовослужбовці Військової служби правопорядку; Веніславський сподівається, що найближчим часом вона стане Військовою поліцією.
Чого Рада чекає від Міноборони
У парламенті очікують від Міністерства оборони законопроєктів, які зроблять мобілізацію справедливішою. Відповідних напрацювань комітету поки не представили.
Веніславський вважає, що нинішня модель надмірно навантажує ТЦК та СП і Національну поліцію, хоча мобілізація не є їхньою основною функцією. Участь у ній, на його думку, може позначитися на довірі громадян до поліції. Законодавство передбачає значно ширше коло учасників: центральні органи виконавчої влади, міністерства, місцеве самоврядування, структури соціального захисту, охорони здоров'я та освіти, але на практиці багато з них своїх функцій не виконують.
Окремим напрямом змін мають стати самовільне залишення частини та розподіл повноважень між державними структурами. Від Кабінету міністрів і Міноборони у Раді очікують комплексного підходу, а не точкових рішень.



