У середині 1990-х Nvidia розробляла графічну технологію для Sega, проте обрала архітектуру, яка програвала новому стандарту. Продовження роботи означало б витратити останні ресурси на хибний продукт.
Хуанг звернувся до керівника Sega Сьоїтіро Ірімадзірі з проханням звільнити Nvidia від контрактних зобов'язань, але зберегти фінансування. Японський партнер погодився. Близько 5 мільйонів доларів дали команді час змінити напрям і створити чіп RIVA 128. За перші чотири місяці його продали в кількості одного мільйона штук.
Ставка на CUDA
У 2006 році Nvidia представила CUDA — платформу, що дозволила використовувати графічні процесори для обчислень поза іграми. Такі чіпи могли допомагати досліджувати молекули, обробляти медичні знімки та навчати нейромережі.
Масового попиту тоді не було. Роками потрібно було розвивати інструменти, залучати програмістів і підтримувати дослідників, а можливості технології демонстрували переважно науковці.
Підхід до команди
У 2024 році Хуанг розповідав, що має 60 безпосередніх підлеглих і не проводить регулярних зустрічей «один на один». Робочі помилки та рішення він обговорює перед усією командою, щоб усі чули аргументи й мали однаковий доступ до інформації.
Того ж року у Стенфорді він побажав студентам «щедрих доз болю та страждань». За його логікою, завищені очікування роблять невдачі нестерпними, а пережиті труднощі загартовують характер.
AlexNet і generative AI
У 2012 році нейромережа AlexNet, навчена на двох графічних процесорах Nvidia, показала прорив у розпізнаванні зображень. Коли світ зацікавився генеративним штучним інтелектом, компанія вже мала чіпи, програмну платформу та розробників, які вміли з ними працювати.
Конкуренти пропонували альтернативи, але відтворити всю екосистему виявилося значно складніше, ніж випустити окремий процесор.



