Про згладжування хвиль за допомогою олії згадують ще античні джерела. Римський письменник Пліній Старший описував, як моряки використовували її під час штормів, а водолази розбризкували олію на поверхні, щоб вода стала прозорішою для зору під час занурення. Про історію явища та сучасні дослідження пише IFLScience.
Дослід Франкліна
У 1757 році американський винахідник і державний діяч Бенджамін Франклін під час подорожі до Англії помітив, що сліди за кількома кораблями на бурхливому морі напрочуд гладкі. Капітан здивувався запитанню й пояснив, що кухарі, ймовірно, вилили за борт жирну воду після миття посуду. Моряки добре знали цей ефект і називали його «штормовою олією».
У 1772 році Франклін згадав описи Плінія й провів дослід на англійському озері Дервент-Вотер. За його словами, чайної ложки олії вистачило, щоб заспокоїти ділянку приблизно до половини акра, тобто близько 2000 квадратних метрів.
Чому олія гасить хвилі
Спершу Франклін припускав, що олія працює як мастило між повітрям і водою й зменшує тертя, через яке вітер розгойдує поверхню. Подальші дослідження показали, що важливу роль відіграє тонка плівка. Коли вона розтягується й рухається разом із водою, виникають сили Марангоні. Вони протидіють переміщенню поверхневого шару та допомагають розсіювати енергію хвиль. Через це хвилі стають нижчими, а деякі перестають ламатися.
Рятувальна операція 1883 року
15 листопада 1883 року судно Martha Cobb натрапило на корабель Grecian, який тонув у шторм. Шлюпки на суднах були пошкоджені, а єдина вціліла рятувальна шлюпка здавалася надто малою для безпечного переходу. За наказом капітана Martha Cobb моряки вилили у воду риб’ячий жир і нафту якомога ближче до потерпілого судна. Приблизно за 20 хвилин, як описував капітан, хвилі в цій зоні перестали ламатися, і шлюпка дісталася до Grecian.
У 2017 році дослідники використали цей епізод для моделювання впливу олійної плівки на штормові хвилі. Результати підтвердили, що тонкий шар може змінювати взаємодію вітру з водою та зменшувати надходження енергії до хвиль.
Чому від методу відмовилися
Штормову олію застосовували ще довго після часів Франкліна. Рятувальні шлюпки «Титаніка» мали її запаси, адже британський Закон про торговельне судноплавство 1894 року вимагав мати олію для використання в штормову погоду. Згодом практику залишили: сучасні судна мають інші конструктивні рішення, а скидання олії в море створює екологічні ризики для екосистем, узбережжя, птахів і тварин.
