Про це Тарас Бублик, CEO української defense-tech компанії UNWAVE, сказав в інтерв’ю Укрінформу. За його словами, європейські країни мають враховувати це під час розвитку власних технологій.
«Один із головних викликів – ціновий дисбаланс між загрозою та засобами протидії. Якщо для знищення відносно дешевого дрона щоразу використовувати дорогу ракету, підтримувати такий захист у тривалій перспективі буде складно».
Рішення Бублик бачить у багаторівневій системі, що поєднує виявлення, радіоелектронну боротьбу, дрони-перехоплювачі, фізичні засоби захисту та традиційну ППО. Такий підхід дозволяє обирати ефективний і економічно доцільний спосіб протидії конкретній загрозі. Засоби мають доповнювати одне одного, щоб там, де достатньо радіоелектронного придушення або дешевшого перехоплювача, не доводилося витрачати дорогу ракету.
Інвестиції й інтеграція
Для Європи це означає потребу інвестувати і в самі технології, і в їх інтеграцію та масштабування виробництва. Наявність сучасного озброєння ще не гарантує готовності до його ефективного застосування, зауважив Бублик. Збільшення європейських оборонних бюджетів він назвав позитивним кроком, проте попередив про ризик, що значну частину коштів спрямують на рішення, створені без урахування досвіду російсько-української війни.
«Через це існує ризик інвестувати в дорогі системи, які можуть виявитися недостатньо ефективними», – вважає Бублик.
За його словами, значна частина критичної інфраструктури в Європі наразі недостатньо підготовлена до сучасних безпілотних загроз. Навіть там, де системи захисту вже встановлені, їх часто розробляли без урахування бойового досвіду. Україна, яка має такий досвід, готова допомогти європейським державам у розбудові власного захисту.
Нормативна база
Окремо Бублик звернув увагу на недосконалість європейського регулювання: у багатьох країнах діють обмеження на використання засобів РЕБ, зокрема на роботу в певних частотних діапазонах. Потрібно визначити правила застосування таких систем у разі реальної загрози, а відповідальні служби повинні мати чіткі повноваження та механізми оперативного реагування, щоб не втрачати час на отримання дозволів, коли загрозу вже виявлено.
На початку жовтня Україна та Німеччина підписали угоду про поглиблення співпраці у сфері протидії безпілотникам. У її межах ФРН має ширше використовувати український досвід.
