Про це віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції заявив у Брюсселі під час події «Підтримати Україну, захистити Європу» (Support Ukraine, Defend Europe). Її організував новостворений Офіс Київського безпекового форуму (КБФ) в ЄС.
«Ми вже використовуємо доходи від заморожених російських активів для погашення кредитів, наданих Україні. Наступний крок – розглянути можливість використання самих активів як застави для залучення додаткового фінансування. Водночас ми повинні бути впевнені, що цей механізм має надійну правову основу і не поставить під загрозу вже чинні фінансові інструменти»
За словами Ченцова, такий підхід дозволив би мобілізувати більше коштів без негайної конфіскації російських активів. Він застеріг від рішень, які можуть підірвати юридичну надійність механізму або зашкодити вже створеним інструментам допомоги. Безпосередня конфіскація, на його думку, можлива лише за наявності достатньо міцної правової основи.
Віцепрем'єр також наголосив на потребі враховувати позицію Бельгії та інших держав ЄС, які мають застереження щодо використання російських активів. Завдання, за його переконанням, полягає в тому, щоб запропонувати їм юридичні та фінансові гарантії, які дозволять підтримати відповідне рішення.
Під час дискусії обговорювали й фінансові потреби України на наступний рік: близько 30 млрд євро на цивільні потреби та 40 млрд євро на військову підтримку.
У заході взяли участь високопосадовці ЄС, НАТО та України. Це перший захід високого рівня Офісу КБФ у ЄС, який розпочав роботу в Брюсселі з ініціативи голови КБФ, прем'єр-міністра України у 2014–2016 роках Арсенія Яценюка.
Раніше заступник виконавчого директора від України в МВФ Владислав Рашкован повідомляв, що фонд оцінює непокриту потребу України у зовнішньому фінансуванні бюджетних видатків у 2027–2028 роках у 50–55 млрд доларів: 30–35 млрд наступного року і ще 20 млрд у 2028-му. Серед важливих джерел покриття розглядають інструменти, прив'язані до заморожених російських активів.
