У звіті від 28 жовтня 2026 року експерти американського Інституту вивчення війни звернули увагу на суперечливі заяви російських посадовців щодо угоди між США та Росією про дизельне паливо, укладеної 9 жовтня.
27 жовтня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав цю домовленість «суто діловою угодою». За його словами, вона не передбачає зобов’язань Росії щодо політичних кроків чи врахування питань безпеки в обмін на закупівлю російського дизелю Сполученими Штатами. Лавров також заявив, що інформаційна війна навколо України триватиме й може посилитися.
Схожу позицію 13 жовтня озвучив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков: угода безпосередньо не пов’язана з переговорами про припинення війни. Натомість голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв 12 жовтня заявляв, що вона сприяє мирному врегулюванню, а 17 жовтня стверджував, що призупинення дії частини американських санкцій допоможе досягти «міцного миру».
Економічні домовленості окремо від миру
В ISW вважають, що такі заяви дають змогу Москві відокремити економічну співпрацю з Вашингтоном від переговорів про завершення війни. На думку аналітиків, Кремль прагне здобути вигоди, які можуть підтримати подальші військові зусилля, не беручи зобов’язань щодо реального врегулювання. Москва не пішла на поступки, які створили б умови для змістовних переговорів.
Обмеження ролі Європи
Лавров, коментуючи телефонні розмови Володимира Путіна з президентом Фінляндії Александером Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, сказав, що вони показали бажання європейських країн «втиснутися» в мирний процес. Помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що участь європейців у запланованих на листопад тристоронніх переговорах Росії, України та США не передбачена.
Водночас 25 жовтня Пєсков заявив, що Москва готова підтримати європейського переговірника, особливо якщо той має намір сприяти мирному врегулюванню. В ISW трактують це так, що Кремль готовий взаємодіяти лише з тими європейцями, які погодяться на максималістські вимоги Росії, що фактично означають капітуляцію України.
Заяви Лаврова й Ушакова пролунали на тлі повернення до вимог, які Москва висунула в грудні 2021 року: обмежити розширення НАТО та скоротити військову присутність альянсу до рівня 1997 року. За оцінкою ISW, їх виконання дало б Росії змогу впливати на внутрішні рішення НАТО й обмежило б право європейських держав самостійно обирати військові союзи.
