Склад господарського мила визначає український стандарт ДСТУ 4544:2006 «Мило господарське тверде», який розробили фахівці Українського науково-дослідного інституту олій і жирів. Для виробництва використовують тваринні й рослинні жири, гідровані жири або їхні суміші, а також синтетичні жирні кислоти.
З чого роблять господарське мило
Жири та олії під час виробництва обробляють лугом. У результаті реакції омилення утворюються натрієві солі жирних кислот, які видаляють жир і забруднення з тканин та поверхонь.
Як сировину виробники можуть брати яловичий та інші технічні жири, що надають бруску твердості й щільності, а також пальмову, кокосову й інші рослинні олії залежно від рецептури. Гідровані жири — це жири, властивості яких змінюють спеціальною технологічною обробкою.
У готовому продукті можуть бути вода, сіль та інші технологічні компоненти. Під час омилення утворюється й гліцерин, але його кількість у бруску залежить від технології виробництва та подальшого оброблення мильної маси. Через відмінності в рецептурі мило різних марок різниться кольором, запахом, твердістю та швидкістю утворення піни.
Що означають цифри на бруску
Числа 72, 70 і 65 часто помилково сприймають як відсоток жиру чи олії. Насправді вони вказують групу мила за вмістом жирних кислот, у стандарті цей показник називають якісним числом. Мінімальні значення такі:
- 72% — не менше 70,5 г жирних кислот на 100 г номінальної маси мила;
- 70% — не менше 69 г на 100 г;
- 65% — не менше 64 г на 100 г.
Чим вищий показник, тим більша частка основної мийної речовини в бруску, решту маси становлять вода та інші компоненти. Тому мило 72% зазвичай обирають для прання речей зі стійкими забрудненнями та приготування мийних розчинів. Варіанти з нижчим показником теж використовують у побуті, проте їхні властивості залежать від складу.
Чому мило буває коричневим і білим
Колір залежить від сировини, рецептури й технології оброблення. Класичне господарське мило зазвичай жовтуватого або коричневого відтінку. Біле отримують завдяки іншій сировині, додатковому очищенню або спеціальним компонентам. Колір не свідчить про якість чи мийну здатність: два бруски з однаковою цифрою можуть відрізнятися запахом, твердістю та кількістю піни.
Під час вибору варто читати склад на пакованні та рекомендації виробника. Щоб мило довше залишалося твердим і не розмокало, його зберігають у сухій мильниці з відведенням води.
