У вівторок, 27 жовтня, в Україні та серед українців за кордоном відзначають День української мови та писемності. Свято існує майже три десятиліття, а його дату нещодавно змінили у зв'язку з переходом церков на новоюліанський календар.
Офіційно свято запровадили в листопаді 1997 року: тодішній президент Леонід Кучма підписав Указ № 1241/97. Держава ухвалила це рішення на підтримку ініціативи кількох громадських організацій.
День мови та писемності пов'язали з днем пам'яті преподобного Нестора Літописця — ченця Києво-Печерської лаври, якого вважають автором «Повісті минулих літ». Саме тому його часто називають батьком українського слова.
Упродовж багатьох років свято припадало на 9 листопада. У 2023 році Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, через що дати низки релігійних свят зсунулися на 13 днів раніше. День пам'яті Нестора Літописця перемістився на 27 жовтня, тож у липні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав документ, яким закріпив нову дату державного свята.
Традиційно цього дня в навчальних і культурних закладах проводять лекції, семінари, конференції та громадські акції. Школярі беруть участь у Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика, який відбувається щороку з 1999 року.
Найбільш масштабною подією дня залишається Радіодиктант національної єдності. Українське радіо вперше провело його навесні 2000 року, відтоді акція перетворилася на всесвітній мовний флешмоб. Диктант одночасно пишуть школярі, студенти, військові на фронті, політики, відомі люди та вимушені переселенці за кордоном. Організатори наголошують, що мета заходу — не оцінювання чи пошук помилок, а об'єднання людей навколо спільної культури.
