Конфлікт у школі мистецтв почався у квітні 2024 року. Керівництво впродовж кількох днів оголосило викладачці три догани: за порушення робочого розкладу та самовільну зміну часу занять, за проведення уроків російською мовою на підставі колективної скарги колег, а також за порушення педагогічної етики після скарги батьків учениці. Батьки стверджували, що викладачка кричала на дитину й била її по пальцях.
Уже 30 квітня 2024 року жінку звільнили за систематичне невиконання трудових обов’язків. Вона звернулася до суду з вимогою поновити її на посаді та виплатити компенсації. За її словами, після заяви батьків на неї почало психологічно тиснути керівництво закладу та перешкоджати вчасно проводити уроки. Вона також скаржилася до Департаменту культури, молоді та спорту.
Рішення судів нижчих інстанцій
Суд першої інстанції повністю підтримав роботодавця й визнав законними і догани, і звільнення. Апеляційний суд частково задовольнив позов: скасував наказ про звільнення та дві догани, щодо російської мови й педагогічної етики, поновив викладачку на роботі та стягнув 124 553,69 грн середнього заробітку за вимушений прогул і 2 000 грн моральної шкоди.
Висновок Верховного Суду
Касаційний суд визнав, що апеляційна інстанція помилково скасувала другу та третю догани. Колективна скарга педагогів щодо мови викладання та результати службового розслідування щодо етики й інцидентів із дитиною підтверджують порушення.
Звільнення ж суд визнав незаконним. Для звільнення за систематичне невиконання обов’язків недостатньо самих лише попередніх доган: роботодавець має довести новий конкретний дисциплінарний проступок безпосередньо перед звільненням. У наказі ж ішлося лише про минулі стягнення.
Поновлення на посаді, виплату середнього заробітку за вимушений прогул і компенсацію моральної шкоди залишили в силі. Суд уточнив, що роботодавець як податковий агент має сам утримати з цієї суми податки та збори перед виплатою. Заклад також має сплатити судовий збір у розмірі 2 456,74 грн. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
