Дослідники проаналізували 12 поширених фруктів та овочів, серед яких ананаси, кавуни, гарбузи, броколі, буряк, ківі та цвітна капуста. Вони порівняли вміст харчових волокон у звичних їстівних частинах і в тих, що зазвичай потрапляють до смітника: шкірці, насінні, стеблах і серцевині. Про це повідомляє ScienceAlert.
Найбільшу різницю виявили в трьох продуктах:
- Ананас: шкірка та серцевина разом містили приблизно на 453% більше клітковини, ніж м’якоть.
- Кавун: у шкірці було на 425% більше харчових волокон, ніж у м’якоті.
- Гарбуз: шкірка, насіння та внутрішні волокнисті частини містили на 362% більше клітковини, ніж м’якоть.
Винятками стали броколі та фенхель. Зокрема, стебла броколі містили на 28% менше клітковини, ніж суцвіття.
За словами дослідниці Рейчел Гібсон, частини продуктів, які зазвичай не використовують для приготування їжі, становили від 25 до 48% їхньої загальної маси.
Чи можна їсти шкірку фруктів та овочів
Науковці наголошують, що високий вміст клітковини не означає, що всі частини рослин варто вживати. Шкірка ананаса, яка показала один із найвищих результатів, може містити природні токсичні сполуки. Деякі частини також складно їсти через жорсткість або неприємну текстуру.
Водночас дослідники вважають, що раціональніше використання придатних до споживання частин рослин може допомогти отримувати більше клітковини, скорочувати харчові відходи та заощаджувати гроші.
Науковці також провели обговорення з учасниками фокус-груп. Виявилося, що навіть люди, які знають про користь шкірки та інших частин рослин, не завжди готові їх їсти. На думку авторів, популяризація безпечних способів використання таких продуктів може змінити ці звички.
За наведеними в матеріалі даними, у США рекомендованого рівня споживання клітковини досягають лише 4% чоловіків та 11% жінок.
