Марія Склодовська народилася у Варшаві, значну частину якої наприкінці ХІХ століття контролювала Російська імперія. Донька збіднілого вчителя фізики та математики змалку виявляла здібності до точних наук, проте до офіційних університетів жінок не допускали. Тому вона навчалася в таємному Летючому університеті (Uniwersytet Latający), який постійно змінював місце зустрічей, щоб уникнути поліцейських облав.
Марія домовилася зі старшою сестрою Броніславою: кілька років працювала гувернанткою в провінції й віддавала майже всі гроші сестрі, щоб та вивчилася на лікарку в Парижі. У 1891 році, у 24 роки, вона поїхала до Франції потягом, купивши квиток четвертого класу, і вступила до Сорбонни.
Роки в Парижі
Студентка жила в мансарді, де взимку замерзала вода в умивальнику. Її харчування часто обмежувалося хлібом, редискою та чаєм, а в лабораторії вона не раз непритомніла від виснаження. Марія здобула ступені з фізики та математики. У 1894 році вона познайомилася з французьким фізиком П'єром Кюрі, який став її чоловіком і соратником у дослідженнях. Німецький хімік Вільгельм Оствальд назвав їхню лабораторію «сумішшю стайні та підвалу для картоплі».
Відкриття та премії
У старому сараї Марія власноруч перемішувала залізним ломом тонни уранової смолки. У 1898 році подружжя оголосило про відкриття двох нових елементів: полонію, названого на честь батьківщини Марії, та радію. У 1903 році Марія, П'єр і Анрі Беккерель отримали Нобелівську премію з фізики за дослідження радіоактивності. За даними джерела, спершу комітет хотів нагородити лише чоловіків, і визнати заслуги Марії його змусила вимога П'єра.
У 1906 році П'єр загинув під колесами кінного екіпажу. Марія очолила його кафедру й стала першою жінкою-професором Сорбонни. У 1911 році вона отримала другу Нобелівську премію, цього разу з хімії, за виділення чистого радію. Під час Першої світової війни вона створила мобільні рентгенівські установки Petites Curies («Маленькі Кюрі») і разом із донькою Ірен виїжджала на фронт.
Ціна відкриттів
На початку ХХ століття небезпеку іонізаційного випромінювання ще не усвідомлювали: радій додавали в зубну пасту, креми, пудру, шоколад і питну воду. Сама Кюрі роками носила ампули з ізотопами в кишенях халата й працювала з рентгенівськими апаратами без захисту.
4 липня 1934 року вона померла в санаторії Сансельмоз від апластичної анемії, спровокованої багаторічним опроміненням. Її щоденники, лабораторні зошити й кухонна книга досі радіоактивні: їх зберігають у свинцевих ящиках у Національній бібліотеці Франції, а працювати з ними можна лише в захисному одязі.
