Дослідження провела міжнародна команда з понад 30 науковців під керівництвом Марії Дроздовської з Бернського університету. Вони вивчили газові диски навколо 11 найближчих маломасивних протозірок. Результати опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics.
Метанол є найпоширенішою складною органічною молекулою в протопланетних дисках, тому його вважають ключовим об'єктом для вивчення зародження життя.
Рідкісна форма метанолу
Дослідники виявили форму метанолу, в якій звичайні атоми водню заміщені важким ізотопом — дейтерієм. Таку аномалію зафіксували лише в одному з 11 об'єктів — у диску молодої зірки IRAS 4A2. Вона розташована приблизно за 1000 світлових років від Землі в молекулярній хмарі Персея.
Мазери біля малих зірок
Команда COMPASS (Complex Organic Molecules in Protostars with ALMA Spectral Surveys) зафіксувала метанольне мазерне випромінювання більш ніж у половині досліджених протозірок, переважно в наймолодших системах. Мазер — це мікрохвильовий аналог лазера, у якому випромінювання природно посилюється під час зіткнення та збудження молекул метанолу в ударних хвилях.
Раніше метанольні мазери виявляли лише поблизу масивних зірок. Тепер їх знайшли й біля менших та спокійніших, що свідчить про наявність у таких системах ділянок з незвично високою енергією. Це може означати, що такі радіосигнали виникають під час формування планет навколо зірок різної маси.
Науковці припускають, що коли молода зірка поглинає газ із диска, вона періодично нагрівається й спричиняє ударні хвилі. Вони можуть активувати метанол, через що той випромінює потужні радіосигнали.
Також дослідники виявили відмінності у вмісті кисню та азоту в різних зоряних системах. Тож хімічний склад матеріалу, з якого формуються планети, може суттєво відрізнятися від системи до системи.
Перші детальні результати проєкту COMPASS опубліковано у семи працях у Astronomy & Astrophysics за жовтень 2026 року. Астрономи продовжують аналіз даних ALMA та готують серію спостережень за допомогою космічного телескопа James Webb.
