На орбіті робот ASTRA самостійно зібрав радіоантену без участі астронавтів

Роботизована система ASTRA, створена в Caltech за підтримки DARPA, на низькій навколоземній орбіті самостійно збирала круглу радіоантену діаметром 1,4 метра.

На орбіті робот ASTRA самостійно зібрав радіоантену без участі астронавтів
Фото: ТСН

Про експеримент повідомляє IFL Science. Система називається ASTRA — Autonomous Space Assembly of Reflector Antennas, тобто автономна система збирання натяжних рефлекторів у просторі. Останні шість місяців вона перебувала на низькій навколоземній орбіті, закріплена на орбітальному сервісному апараті Vigoride 7 американської компанії Momentus Inc.

Головним завданням було самостійно зібрати круглу радіоантену діаметром 1,4 метра. Робот використовував волоконні трубки, алюмінієві з’єднувальні вузли та світловідбивальну поверхню з каптону — міцної полімерної плівки, яку широко застосовують у космічній галузі.

Як працює система

Конструкція має роботизований маніпулятор, що працює за принципом людської руки: він підхоплює окремі компоненти, переміщує їх і встановлює у визначені позиції. Робот послідовно створює сегменти, прикріплює до них відбивальну поверхню, після чого готові частини розгортаються й формують більшу структуру навколо початкового модуля.

ASTRA розробили фахівці Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech) за підтримки Агентства перспективних оборонних дослідницьких проєктів США (DARPA). Розробники порівнюють технологію з дитячими конструкторами, де деталі з’єднуються між собою.

Керівник програми DARPA з нових технологій орбітального та місячного виробництва Ендрю Детор пояснив, що система працює за принципом конструкторів Tinkertoys або K’nex: елементи з’єднуються у вузлах, а конструкція збільшується секція за секцією. За його словами, ставку зробили не на надскладну робототехніку чи вдосконалені алгоритми, а на надійну інженерну систему, яку можна масштабувати.

Труднощі й перспективи

Під час першої демонстрації розробники зіткнулися з технічними труднощами, характер яких детально не розкривається. Через них завершення повного запланованого циклу збирання до кінця місії в грудні виглядало малоймовірним. Головна мета проєкту полягала передусім у перевірці самої концепції автономного будівництва на орбіті.

У перспективі такі технології можуть дозволити доставляти в космос окремі компоненти, з яких роботи збиратимуть великі сонячні батареї, радіоантени, орбітальні склади й навіть житлові модулі. Великі конструкції складно транспортувати в готовому вигляді, тому доставка окремих елементів з автоматизованим складанням може розширити можливості космічної інфраструктури.

«У майбутній космічній економіці нам знадобляться великі речі», — наголосив Ендрю Детор, згадавши масштабні сонячні панелі для збирання енергії та радіоантени для дослідження віддалених областей Всесвіту.

Раніше NASA оприлюднила план створення повноцінної бази на Місяці до 2032 року.

Джерело: ТСН