В інтерв’ю РБК-Україна власник і керівник агрохолдингу Андрій Вадатурський пояснив, що саме компанія втратила через війну. За його словами, мова про п’ять елеваторів і понад 25 тис. га земель. Порт у Миколаєві досі заблокований через замінування акваторії, а підрив Каховської ГЕС і бої на берегах Дніпра зруйнували річкову логістику. Втрачено також логістику по Південному Бугу.
Перенесення логістики на Дунай
До війни «Нібулон» експортував до 5,6 млн тонн продукції на рік (дані 2021 року), що становило 9–12% українського аграрного експорту. Продукцію доставляли в 34 країни, а понад 80 суден збудували на власній верфі в Миколаєві.
Нову логістику вирішили будувати на Дунаї. У квітні 2022 року почали зводити термінал в Ізмаїлі, а 15 вересня завантажили першу баржу. За словами Вадатурського, Україна не може залежати від одного експортного маршруту, який агресор здатен зупинити. У Бесарабську філію на Дунаї вклали понад 20 млн доларів.
Показники й розмінування
За минулий маркетинговий рік компанія експортувала 2,39 млн тонн зерна та олійних культур, це близько 5,1% ринку. «Нібулон» залишається в п’ятірці найбільших експортерів і прибутковий. Станом на початок жовтня елеватори прийняли 1 млн тонн зерна нового врожаю.
Із 52 тис. га земельного банку, що лишився після окупації, понад 5 тис. га були заміновані. З 2025 року компанія розміновує землі та вже повернула в обіг 7,6 тис. га. Проєкт на паритетних засадах профінансував німецький державний банк DEG. Влітку компанія пройшла сертифікацію для очищення водойм і готується до розмінування акваторій.
Загалом із початку повномасштабної війни «Нібулон» вклав 70 млн доларів в агросектор і транспортну логістику, зокрема 10 млн у цифровізацію. Завдяки їй на елеваторі працюють 10–15 людей замість 120, а на тисячу гектарів потрібно 4–5 працівників замість 26. Для фермерів розробили застосунок NIBULON App.
Вадатурський очолив компанію влітку 2022 року після загибелі батьків від російського обстрілу в Миколаєві. Продаж компанії він не розглядав, хоча пропозиції були, а залучення стратегічного інвестора вважає можливим.
Він також закликав запровадити механізми страхування воєнних ризиків, доступ до фінансування й банківські правила, що враховують роботу бізнесу у прифронтових регіонах, а також розробити стратегію розвитку країни на 10, 20 і 50 років.
