Про це йдеться в матеріалі Daily Mail. Свій висновок Рехардт зробив, проаналізувавши розповіді людей, які пережили зупинку серця й описували яскраві відчуття під час клінічної смерті.
Дослідник спирається на міжнародний огляд праць про передсмертні переживання, опублікований 2025 року. Згідно з наведеними там даними, електрична активність кори головного мозку може різко знижуватися вже через 10–30 секунд після зупинки серця. Попри це, частина людей повідомляє про незвичайні спогади та відчуття, пов’язані з цим періодом.
Рехардта зацікавило, що такі свідчення нерідко містять три елементи: відчуття власної присутності, надзвичайно яскраве сприйняття та здатність об’єднувати окремі враження в цілісну картину. На його думку, ці особливості потребують подальшого вивчення й можуть указувати на складнішу природу свідомості.
Додатковий вимір і «важка проблема свідомості»
Для пояснення своєї ідеї вчений висунув гіпотезу про додатковий просторовий вимір. За його версією, мозок може бути сполучною ланкою зі свідомістю, яка сприймає інформацію за межами звичного тривимірного простору.
Рехардт також звернув увагу на так звану «важку проблему свідомості»: наука може відстежувати реакції мозку на зовнішні подразники, але досі не пояснила повністю, чому фізичні процеси супроводжуються суб’єктивними відчуттями.
У своїй моделі дослідник припускає, що смерть може руйнувати зв’язок між мозком і свідомістю, не обов’язково знищуючи саму здатність до переживань. Отже, припинення роботи організму теоретично не означає автоматичного зникнення розуму.
Водночас запропонована концепція залишається гіпотезою. Передсмертні переживання не доводять існування свідомості після незворотної смерті мозку, а ідея додаткового виміру поки не отримала наукового підтвердження.
